Опис досвіду роботи

        Становлення української державності, інтеграція у європейське та світове товариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова демократичного суспільства передбачають пріоритетність духовної культури, орієнтацію на Людину, націю, визначають основні напрями реформування освіти.

Кожен народ, через свою національну систему виховання органічно продовжує себе в своїх дітях, генерує національний дух, менталітет, характер, психологію, традиційну родинно-побутову культуру, спосіб життя.Сьогодні національна ідея поступово стає не просто атрибутом, чисто духовним феноменом, а поштовхом до практичних справ.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства заклади освіти вирішують свої виховні завдання в атмосфері гострих конфліктів на соціальному та національному ґрунті, в обстановці політичної нестабільності. На поверхню випливають різноманітні угрупування з суперечливими позиціями і гаслами, що дуже часто приваблюють молоду людину та деструктивно впливають на неї.Зміна соціальних умов значно ускладнила можливості педагогічного впливу на вихованців: молодь не хоче бездумно приймати цінності та ідеали дорослих, вона більше не довіряє пустим словам і критично ставиться до тих знань, що повідомляються їй  з позиції авторитаризму.

Але в той же час, наші діти та молодь не можуть залишатися байдужими до того, чим живуть дорослі, суспільство у цілому. Їх хвилює сучасний економічний стан держави, що прямо  або опосередковано торкається їхніх власних інтересів; вони здатні радіти великим технічним досягненням та політичним перемогам українців. Тому педагогу сучасного закладу освіти, формуючи молоду особистість, необхідно допомогти вихованцям розібратися у тому, що відбувається навколо, з позиції історичної правди, загальнолюдських цінностей; побачити об’єктивне і суб’єктивне, позитивне та негативне, красиве і потворне в будь-яких суспільних явищах та процесах.

Виховання – найскладніша суспільна функція з тих, що знає людське суспільство. У центрі процесу виховання завжди повинна бути дитина, яка розвивається в конкретних історичних умовах. Знання об’єктивних законів розвитку дитини, розуміння найменших рухів її душі, вміння бачити, як протікає засвоєння моральних норм і перетворення  їх у вчинки – найважливіша умова діяльності сучасного вихователя. Підтримка держави у галузі освіти відіграє величезну роль. Визначаючи місце виховання у суспільному житті, роль закладу освіти та педагога, вирішуючи питання матеріально-технічного забезпечення, організації навчально-виховного процесу, спрямовуючи зміст діяльності виховних закладів, Уряд України визначає ті умови, за яких забезпечуватиметься прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти. Розроблення й прийняття Національної програми виховання «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», що визна­чає стратегію виховання підростаючого покоління в умовах становлення гро­мадянського суспільства незалежної України стало сьогодніважливою і дієвою науковою основою реалізації державної політики у сфері освіти. Програмою передбачається залучення вихованців до різних форм творчої та суспільно-корисної діяльності, направлених на всебічний розвиток особистості дитини, що і раніше було пріоритетним у процесі виховання. Актуальним є те, що, з метою успішного здійснення виховних дій, пропонується створити програми виховання для кожного класу, групи з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей педагогів, батьків, а також – результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку вихованців, керуючись основними орієнтирами державного документу.

Працюючи вихователем ліцею-інтернату спортивного профілю, що має свою специфіку та структуру, намагаюся використати всі можливості виховного простору нашого закладу для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця, підтримці, максимальному розкриттю всіх його здібностей і талантів. На початку кожного навчального року мною ретельно вивчаються особові справи ліцеїстів, проводяться індивідуальні бесіди з кожною дитиною, зустрічі з їхніми батьками та тренерами тих видів спорту, якими займаються ліцеїсти навчальної групи. Узагальнивши отриману інформацію, свою діяльність планую таким чином, щоб при збереженні індивідуальності, унікальності кожного вихованця, навчити дітей жити в новому колективі, ефективно взаємодіючи, привчаючись робити те, що потрібно, а не те, що забажається, поступово набуваючи досвіду самостійних рішень та дій, загартовуючи свою волю, характер, різнобічні моральні уявлення, почуття і звички. 

Багато уваги у нашому закладі приділяється вихованню свідомої дисципліни у ліцеїстів, відповідального ставлення до навчання, тренувань. Процес формування особистості успішного спортсмена, олімпійця, переможця починається зі знайомства новачків із закладом, режимом роботи, правилами навчання та проживання у гуртожитку. Більшість вихованців мають невеликий досвід колективного співіснування, тому ми вчимо їх не тільки змістовно проводити години дозвілля та продуктивно розв’язувати різноманітні конфліктні ситуації, що виникають в перші дні адаптації до нових умов, а й багатьом елементарним речам, як-то підтримувати порядок у кімнатах гуртожитку, піклуватися про свій зовнішній вигляд, дбати про збереження державного та власного майна. Тож, шлях до великих перемог у спорті починається з маленьких перемог над собою, своєю лінню, поганими звичками та байдужістю.

Розуміючи те, що на формування характеру молодої людини активно впливає оточуюче середовище, намагаюся знайти можливість відвідати кожного свого вихованця вдома, ознайомившись як з умовами проживання дитини, так із відносинами у родині, сімейними традиціями. Тісно співпрацюю з адміністрацією нашого закладу, вчителями, обов’язковим є відвідування тренувальних занять вихованців. Вивчаються нахили молодої людини, її ставлення до обраного виду спорту, мотивація на досягнення успіху, прагнення до перемог. В цей період саме від педагогічної майстерності вихователя, коректності виховних впливів, залежить ефективність подальшої взаємодії дорослого та дитини, становлення дитячого колективу на засадах взаємоповаги та партнерства,  моральний розвиток особистості кожного ліцеїста, його майбутнє у спорті, професії, у житті взагалі.

Почуття патріотизму, національна самосвідомість є дуже важливим у характері спортсмена, тому особлива увага приділяється формуванню ціннісного ставлення молодої людини до суспільства та держави. Популярністю у дітей користуються зустрічі з видатними земляками: ветеранами Великої Вітчизняної війни, спортсменами-олімпійцями; усні журнали про державну та народну символіку; вікторини з народознавства. Виховні бесіди на тему: «Права та обов’язки громадянина», «Права і обов’язки ліцеїстів»; години спілкування: «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки», «Чи азартні ігри – це невинна забава», сприяють підвищенню рівня правової культури вихованців та попередженню правопорушень.

Переконаність у тому, що єдність виховних впливів закладу освіти і сім’ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й збільшує його силу, його можливості, спонукає мене до організації продуктивної співпраці з сім’ями вихованців. Застосовуючи у своїй роботі проектні технології, направлені на пошук та презентацію інформації про родинні традиції, цінності, сімейні історії, реліквії; виховні справи: «Доки мати жива», «Хлібові вклонімося», «Цілую ніжно материнські руки», до яких залучаються і діти і дорослі, намагаюся допомогти відтворити між поколінні родинні традиції, притаманні українському народу: культ роду і матері, честь роду, родоводу, родинної злагоди, гостинності, любов й повагу до батьків, бо саме це є безцінним скарбом нерозривної спадкоємності духовних надбань поколінь та виховним потенціалом будь-якого суспільства.

Усвідомленню цінності власного життя і здоров’я, формуванню навичок здорового способу життя у вихованців  сприяє розроблений мною цикл бесід та годин спілкування: «Соціальне лихо», «Смерть через наркотики», «Шкідливий вплив алкоголю на організм людини», «Про СНІД – без табу», «Шкідливі наслідки вживання допінгів», «Азартні ігри- невинна забава…?» Діти самостійно збирають цікаві матеріали для проведення усних журналів на актуальні теми з питань збереження  та зміцнення здоров’я: «Абетка здоров’я», «Раціональне харчування», «Міфи про шкоду солодощів».

У процесі формування ціннісного ставлення вихованців до культури та мистецтва організовуються відвідування творчих вернісажів художників  Білоцерківщини, виставок декоративно-вжиткового мистецтва, фоторобіт,  театральних вистав. Діти виступають ініціаторами проведення годин поезії, зустрічей зцікавими людьми, зустрічей з випускниками попередніх років, бібліотечних уроків. Крім того, більшість моїх вихованців є активними членами гуртка «Вишиванка». Заняття цього гуртка я проводжу з метою відродження народних традицій, вмінь відчувати та розуміти художні образи, відтворюючи їх у своїх роботах.

Любов до дітей, бережливе ставлення до людської гідності кожного з них,  велике бажання якомога більше зробити для особистісного зростання моїх вихованців, уміння аналізувати свою діяльність, правильно обирати педагогічно доцільні засоби, контролювати їх вплив на дитину, вчасно перебудовуватися при виявленні недоліків, постійне прагнення до нового, примушує мене шукати ефективні шляхи вдосконалення виховного процесу. Вбачаючи основну місію вихователя в тому, щоб кожен ліцеїст став активним громадянином, справжнім патріотом своєї країни, постійно працюючи над формуванням моральних переконань вихованців, свідомого та відповідального ставлення до  навчання, праці, власної поведінки, почуттів, роблю свій посильний внесок у розбудову справедливого демократичного суспільства, добробут і процвітання нашої Батьківщини.