Якщо я скажу, що
мріяла про професію педагога з дитинства, то це буде неправдою. Ким тільки ми
не хочемо бути в дитинстві. Я зовсім не бачила себе у цій професії . Але
справжній вибір робимо завдяки якійсь невідомій силі. Мабуть , це і є
провидіння долі.
Свій остаточний вибір я зробила завдяки двом людям. Мені надзвичайно
поталанило в житті. В різні проміжки життєвого шляху я зустріла двох педагогів,
як кажуть, «від Бога». Ці педагоги, щиро закохали мене у свій предмет,вони
стали для мене і друзями і порадниками, прикладом у будь якій ситуації. Поруч з
ними я бачила себе іншими очима і намагалась бути кращою, розумнішою, добрішою,
щоб бути гідною їх прихильності та дружби, їх любові. І ось вже сімнадцять
років я в цій професії. Зараз навіть, уявити не може, ким би я могла бути…
Вчитель не тільки професія. Це перш за все висока місія – формування
особистості.
Життя в професії
педагога - це безперервна праця душі. Так, так. Саме життя в педагогічній
професії, а не робота в навчальному закладі. Життя педагога
складається з буднів, сповнених тривог і хвилювань, радості і печалі,
переживань та пошуку.
Життя педагога –
це вічне випробування на мудрість та терпіння, професійну майстерність та
людську самобутність. Від результатів роботи педагога сьогодні
залежить і те, як буде розвиватись суспільство завтра. А значить, залежить
майбутнє. Необхідно
постійно намагатись удосконалюватись, здобувати нові знання й уміння. Говорять, що
вчитель – невдячна професія. Тут можна посперечатись. Найвища нагорода для
педагога - його учні,які стають успішними та достойними людьми.
В їх думках та вчинках живе
вчитель, мудрий наставник. Потрібно віддати дань вдячності цій професії. Ще Жак Барвен
сказав: «Учительство – не втрачене мистецтво, але повага до
вчительства-утрачена традиція»
Доки живуть на
світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде
до оновлення,духовного збагачення, моральної досконалості.
Учитель прагне створити
особистість. Таке ж бажання мають ще тільки наші батьки. Тому ставлення до
вчителя,на мою думку, має бути таким, як до батька й матері.
